Однією із категорій дітей з особливими освітніми потребами – є діти з затримкою психічного розвитку (ЗПР). Сама назва порушення розкриває суть стану дитини, який полягає у відставанні темпу розвитку психічних функцій сприймання, мислення, уваги, пам’яті, емоційно-вольової сфери від загальноприйнятих показників для даної вікової категорії.
Найпоширеніші причини ЗПР:
спадковість;
несприятливі умови виховання;
тривалі хвороби у ранньому дитинстві, які виснажують малюка;
порушення функціонування головного мозку, пов’язані з його ураженнями під час внутрішньоутробного розвитку, внаслідок патологічних пологів, травм тощо.
Порушенняння діагностується у дошкільному або молодшому шкільному віці. Виражається в обмеженості уявлень, браку знань, нездатності до інтелектуальної діяльності, переважанні ігрових, чисто дитячих інтересів, незрілості мислення.
Ознаки ЗПР можна запідозрити, звернувши увагу на особливості психічних функцій та поведінку дитини:
Сприймання: уповільнене, неточне, дитина не може сформувати цілісний образ, краще сприймається інформація візуально, ніж на слух;
Увага: поверхнева, нестійка, короткочасна. Відволіканню сприяють будь-які зовнішні стимули;
Пам’ять: переважає наочно-образна пам’ять, мозаїчне запам’ятовування інформації, низька розумова активність при відтворенні інформації;
Мислення: порушення образного мислення, абстрактне і логічне мислення тільки за допомогою педагога або батька. Діти з ЗПР не можуть підсумувати інформацію, зробити висновок;
Мова: наявне спотворення артикуляції звуків, обмеження словникового запасу, спостерігаються труднощі у побудові висловлювання, порушення слухової диференціації, затримка мовного розвитку, дислалія, дислексія, дисграфія;
Працездатність та поведінка:у дітей із ЗПР дуже коротка тривалість продуктивної роботи – усього 15-20 хвилин, після чого наступає втома. Її прояви неоднакові: одні діти стають млявими, сонними, інші, навпаки, стають непосидючими, багато розмовляють, не реагують або негативно реагують на зауваження;
Сенсомоторний розвиток і чуттєве пізнання дійсності: у зв’язку з порушеннями центральної нервової системи опрацювання отриманої інформації від органів чуття відбувається менш успішно. Дітям буває складно відрізнити букви, цифри напрямки руху, розміщення в просторі.
Якщо ви помітили, що дитина відстає у розвитку, проконсультуйтеся із психологом, дитячим лікарем-психіатром, не сподівайтеся, що затримка психічного розвитку мине сама по собі або дитина її переросте. Раннє виявлення порушень та комплексно організований корекційно-розвитковий супровід дитини забезпечить покращення рівня розвитку когнітивних процесів та емоційно-вольової сфери в рамках вікових показників психічного розвитку.
Дітям з ЗПР рекомендовані заняття з логопедом, корекційним педагогом, дитячим психологом. Не менш важливим є забезпечення дитини необхідною кількістю рухових активностей, спорту, рухливих ігор.
Рекомендації щодо організації корекційно-розвиткової роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку
Розширювати у дитини знання та уявлення про навколишній світ, учити спостерігати, порівнювати різні предмети, знаходити між ними спільне та відмінне. Для цього необхідно ознайомлювати дітей з конкретними речами, явищами, формувати уявлення про взаємини між людьми. Варто залучати дитину до праці, щоб вона на власному чуттєвому досвіді засвоювала знання про предмети повсякденного вжитку, інструменти тощо. Діяльність з використанням певних предметів полегшує засвоєння їхньої назви, розширює уявлення про їхні особливості, призначення тощо. Так дитина засвоює елементарні поняття.
Складати розповідь за сюжетними картинками. Для цього можна використовувати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід керувати сприйманням дитини, привертати увагу на деталі, які важко помітити, пояснювати їхнє значення, активізовувати мовлення дитини.
Розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, розміщення їх у просторі. Засвоєння сенсорних еталонів та розуміння просторових відношень має велике значення як для інтелектуального, так і для мовленнєвого розвитку дитини. Мовлення збагачується прийменниками, прислівниками і набуває складнішої граматичної структури.
Порівнювати предмети. З метою розвитку розумових дій, дитину слід підводити її до розуміння, що порівнювати – це значить визначати схоже і відмінне. При порівнянні предметів слід допомагати дитині, ставлячи запитання. Скажімо, порівнюючи огірок і яблуко, можна запитати дитину: «Що це?», «Як вони називаються?», «Як вони відрізняються за кольором, формою, величиною?», «Де вони ростуть?» тощо.
Групувати різні предмети за спільними ознаками та називати групу узагальнюючим словом – овочі, фрукти тощо. Для цього слід використовувати серії карток із зображенням різних тварин, птахів, дерев, квітів, овочів, фруктів, ягід, одягу, меблів, посуду тощо.
Цілеспрямовано планувати свою діяльність. Для цього слід учити дитину виконувати роботу поетапно і позначати кожен етап відповідним знаком, наприклад, певною геометричною фігурою. Коли дитина засвоїть уміння успішно виконувати роботу, користуючись знаками, вона зможе перейти до самостійного планування своєї діяльності.
Вчити дитину гратися і дотримуватися правил, зокрема сприяти розширенню тематики та сюжету ігор. Обов’язково слід учити дитину виконувати певні ролі, дотримуватися правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною, беручи на себе ініціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні правил гри. Наприклад, щоб дитина почала гратися у магазин, слід сформувати у неї уявлення про те, що там відбувається. Тому спочатку потрібно разом з дитиною побувати у магазині, звернути її увагу на те, що роблять продавці, касири, як до них звертаються відвідувачі магазину, що вони купують. Повернувшись додому зі свіжими враженнями, можна починати гру.
Програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей із затримкою психічного розвитку