Незвичайні діти ростуть поруч із нами: вони грають з предметами не так, як більшість, вони байдужі до проявів любові, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил, звичних для нас, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні дівчатка та хлопчики. У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.
Що таке аутизм? Це порушення розвитку, яке зазвичай пов’язане із затримкою та порушенням мовлення, поведінки та соціальних навичок. Аутизм – дуже широкий спектр розладу і впливає на різних дітей у різний спосіб. В когось розвинене мовлення, тоді як в інших її може бути мало, а в 9% немає взагалі. У важких випадках маленькі діти можуть не взаємодіяти з іншими людьми, а ставитись до них як до предметів, а у більш легких – мають труднощі у розумінні інших та взаємодії з ними.
Це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя. Аутизм впливає на кожну людину по-різному, і може варіюватися від дуже легкої до дуже важкої форми прояву. Люди з аутизмом хочуть спілкуватися, проте часто не знають як. Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці.
У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. Історії відомо не мало яскравих особистостей, у яких спостерігалися симптоми аутизму.
Сучасні дослідники вважають, що аутизм спричинений комбінацією генетичного фактору та впливу середовища, проте залишається поки невідомим які саме генетичні порушення і який вплив середовища є визначальним. Стверджують, що порушення спектру аутизм виступають частіше, ніж синдром Дауна, цукровий діабет та розщілини хребта. Такі показники є вражаючими, і налаштовують нас всіх реагувати на ці виклики сучасності проактивною взаємодією і необхідністю допомоги людям, які зіткнулися із РАС.
Для постановки діагнозу “ аутизм” не існує затверджених медичних тестів. Також цей діагноз не може бути коректно поставлений при одноразовому короткому огляді дитини, навіть комісією фахівців. Аутизм діагностується за наявністю або відсутністю певних поведінкових характеристик. Для цього ретельно вивчається історія розвитку дитини, проводиться аналіз даних анамнезу. Експерт проводить опитування батьків та інших людей, які приймають активну участь у житті дитини. Рекомендується організація серії спостережень за дитиною в різних ситуаціях.
Діагностика аутизму повинна проводитися командою фахівців, що включає в себе психолога, невропатолога, психіатра, психотерапевта, педіатра, логопеда-дефектолога, інших експертів, які мають досвід роботи з дітьми з особливими потребами.
Спостереження і огляд дитини з підозрою на аутизм слід проводити в умовах, максимально наближених до його звичного життєвого укладу. Похід в незнайому установу і контакт з новими людьми часто є чинником стресу для особливої дитини і може спотворити діагностичну картину.
В основі діагностики аутизму з медичної точки зору лежать критерії міжнародних класифікацій психічних розладів і захворювань МКХ-10 і DSM-4.
Ознаки загальних порушень розвитку дітей від 1 до 3 років
Соціальні характеристики:
уникає дивитись в очі батькам та іншим людям
не розрізняє незнайомих людей і тих, кого бачить щодня, не боїться незнайомих людей, не демонструє емоційної прив’язаності до батьків
має вузький діапазон емоцій
не помічає інших, не звертає на них увагу, не намагається потоваришувати
рідко заводить чи підтримує гру з однолітками або приєднується до групи дітей
погано розуміє загальнозрозумілі звукові сигнали та команди
не до ладу сміється чи кричить
не розуміє емоцій інших
незвично реагує на певні предмети, наприклад, може з острахом ставитися до побутових речей або певних іграшок
ігнорує реальну небезпеку, здається, що не розуміє небезпечності висоти, гарячих предметів
неадекватно виявляє свої емоції, емоційну і соціальну взаємність